виживати
ВИЖИВА́ТИ (створивши комусь нестерпні умови, примушувати залишити місце проживання, роботу тощо), ВИКУ́РЮВАТИ. — Док.: ви́жити, ви́курити. Він гиркав на інженерів,.. залякував. І не тільки залякував, а й виживав (А. Хижняк); — Я став громадським писарем, викуривши з села давнього писаря (І. Франко).
Словник синонімів української мови