вижлятник

вижля́тник

-а, с., мисл.

Помічник доїжджачого, який допомагає йому при полюванні з гончаками.

Значення в інших словниках

1. вижлятник — ВИЖЛЯ́ТНИК, а, ч., мисл. Те саме, що псар. Шістдесят гончих стояли в тісному кружку під наглядом чотирьох вижлятників і ловчого, одягнених у червоні куртки й сині шаровари з лампасами (із журн.  Словник української мови у 20 томах