вижлятник

ВИЖЛЯ́ТНИК, а, ч., мисл.

Те саме, що псар.

Шістдесят гончих стояли в тісному кружку під наглядом чотирьох вижлятників і ловчого, одягнених у червоні куртки й сині шаровари з лампасами (із журн.);

Багато важить на полюванні досвід вижлятника, його вміння відчувати будь-які зміни в поведінці собак (з газ.).

Значення в інших словниках

1. вижлятник — -а, с., мисл. Помічник доїжджачого, який допомагає йому при полюванні з гончаками.  Великий тлумачний словник сучасної мови