вижлятник
ВИЖЛЯ́ТНИК, а, ч., мисл.
Те саме, що псар.
Шістдесят гончих стояли в тісному кружку під наглядом чотирьох вижлятників і ловчого, одягнених у червоні куртки й сині шаровари з лампасами (із журн.);
Багато важить на полюванні досвід вижлятника, його вміння відчувати будь-які зміни в поведінці собак (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вижлятник — -а, с., мисл. Помічник доїжджачого, який допомагає йому при полюванні з гончаками. Великий тлумачний словник сучасної мови