вижовклий
ВИ́ЖОВКЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до ви́жовкнути.
Чомусь перед очима стало обличчя сестри. Запалі очі.., обличчя вижовкле, худе, передчасно постаріле (Мирослав Ірчан);
Осіннє листя дивно схоже на давні вижовклі листи (Л. Первомайський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вижовклий — ви́жовклий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вижовклий — -а, -е. Який вижовтів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вижовклий — див. жовтий Словник синонімів Вусика
- вижовклий — ВИ́ЖОВКЛИЙ, а, е. Який вижовтів. Чомусь перед очима стало обличчя сестри. Запалі очі.., обличчя вижовкле, худе, передчасно постаріле (Ірчан, II, 1958, 95); Осіннє листя дивно схоже на давні вижовклі листи (Перв., I, 1958, 263). Словник української мови в 11 томах