вижовкнути

ВИ́ЖОВКНУТИ, ну, неш; мин. ч. ви́жовк, ла, ло і ви́жовкнув, нула, ло; док.

Стати жовтим, набути жовтого відтінку.

– Вижовкни, світе мій, споловій мою душу (В. Стус).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me