вижовкнути
ВИ́ЖОВКНУТИ, ну, неш; мин. ч. ви́жовк, ла, ло і ви́жовкнув, нула, ло; док.
Стати жовтим, набути жовтого відтінку.
– Вижовкни, світе мій, споловій мою душу (В. Стус).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me