1. Словник української мови в 11 томах

вижовклий

ВИ́ЖОВКЛИЙ, а, е. Який вижовтів.

Чомусь перед очима стало обличчя сестри. Запалі очі.., обличчя вижовкле, худе, передчасно постаріле (Ірчан, II, 1958, 95);

Осіннє листя дивно схоже на давні вижовклі листи (Перв., I, 1958, 263).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вижовклий — ви́жовклий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вижовклий — -а, -е. Який вижовтів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вижовклий — ВИ́ЖОВКЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ви́жовкнути. Чомусь перед очима стало обличчя сестри. Запалі очі.., обличчя вижовкле, худе, передчасно постаріле (Мирослав Ірчан); Осіннє листя дивно схоже на давні вижовклі листи (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
  4. вижовклий — див. жовтий Словник синонімів Вусика