Значення в інших словниках
-
визирання —
визира́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
визирання —
ВИЗИРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. визира́ти. Одна [галка] усіла близько мого вікна .. і, мов уражена моїм цікавим визиранням, вдарила люто крилами і відлетіла (О. Кобилянська); Моє визирання було марним i смiшним, не мав я нiякої надiї на твiй приїзд (Р. Федорів).
Словник української мови у 20 томах
-
визирання —
Визира́ння, -ння, -нню, -нням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
визирання —
ВИЗИРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. визира́ти. Одна [галка] усіла близько мого вікна.. і, мов уражена моїм цікавим визиранням, вдарила люто крилами і відлетіла (Коб., І, 1956, 222).
Словник української мови в 11 томах