визирання
ВИЗИРА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. визира́ти.
Одна [галка] усіла близько мого вікна .. і, мов уражена моїм цікавим визиранням, вдарила люто крилами і відлетіла (О. Кобилянська);
Моє визирання було марним i смiшним, не мав я нiякої надiї на твiй приїзд (Р. Федорів).
Словник української мови (СУМ-20)