1. Словник української мови у 20 томах

визирання

ВИЗИРА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. визира́ти.

Одна [галка] усіла близько мого вікна .. і, мов уражена моїм цікавим визиранням, вдарила люто крилами і відлетіла (О. Кобилянська);

Моє визирання було марним i смiшним, не мав я нiякої надiї на твiй приїзд (Р. Федорів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визирання — визира́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. визирання — -я, с. Дія за знач. визирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. визирання — Визира́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. визирання — ВИЗИРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. визира́ти. Одна [галка] усіла близько мого вікна.. і, мов уражена моїм цікавим визиранням, вдарила люто крилами і відлетіла (Коб., І, 1956, 222). Словник української мови в 11 томах