визискувачка

визи́скувачка

-и.

Жін. до визискувач.

Значення в інших словниках

1. визискувачка — визи́скувачка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. визискувачка — ВИЗИ́СКУВАЧКА, и, ж. Жін. до визи́скувач. Лиха слава йшла про пані Цибульську, жорстоку визискувачку селян (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. визискувачка — ВИЗИ́СКУВАЧКА, и, ж. Жін. до визи́скувач.  Словник української мови в 11 томах