визискувачка

визи́скувачка

-и.

Жін. до визискувач.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визискувачка — визи́скувачка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. визискувачка — ВИЗИ́СКУВАЧКА, и, ж. Жін. до визи́скувач. Лиха слава йшла про пані Цибульську, жорстоку визискувачку селян (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. визискувачка — ВИЗИ́СКУВАЧКА, и, ж. Жін. до визи́скувач. Словник української мови в 11 томах