визискувачка
визи́скувачка
-и.
Жін. до визискувач.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- визискувачка — визи́скувачка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- визискувачка — ВИЗИ́СКУВАЧКА, и, ж. Жін. до визи́скувач. Лиха слава йшла про пані Цибульську, жорстоку визискувачку селян (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- визискувачка — ВИЗИ́СКУВАЧКА, и, ж. Жін. до визи́скувач. Словник української мови в 11 томах