визискувачка

визи́скувачка

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визискувачка — -и. Жін. до визискувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. визискувачка — ВИЗИ́СКУВАЧКА, и, ж. Жін. до визи́скувач. Лиха слава йшла про пані Цибульську, жорстоку визискувачку селян (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. визискувачка — ВИЗИ́СКУВАЧКА, и, ж. Жін. до визи́скувач. Словник української мови в 11 томах