визискувачка
ВИЗИ́СКУВАЧКА, и, ж. Жін. до визи́скувач.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- визискувачка — визи́скувачка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- визискувачка — -и. Жін. до визискувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- визискувачка — ВИЗИ́СКУВАЧКА, и, ж. Жін. до визи́скувач. Лиха слава йшла про пані Цибульську, жорстоку визискувачку селян (із журн.). Словник української мови у 20 томах