визрілий

ви́зрілий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до визріти.

Значення в інших словниках

1. визрілий — ви́зрілий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. визрілий — див. дозрілий  Словник чужослів Павло Штепа
3. визрілий — ВИ́ЗРІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ви́зріти. Тож приїдьте! Будем в полі Бульбу визрілу пекти (О. Ющенко); Здійснюючи раніше визрілий намір, зайшла Єлька того ранку до заводоуправління (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
4. визрілий — ВИ́ЗРІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́зріти. Тож приїдьте! Будем в полі Бульбу визрілу пекти (Ющ., Люди.., 1959, 156); Стандартні саджанці малини повинні мати добре визрілі пагони (Сад. і ягідн., 1957, 263).  Словник української мови в 11 томах