визрілий

ВИ́ЗРІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́зріти.

Тож приїдьте! Будем в полі Бульбу визрілу пекти (Ющ., Люди.., 1959, 156);

Стандартні саджанці малини повинні мати добре визрілі пагони (Сад. і ягідн., 1957, 263).

Значення в інших словниках

1. визрілий — ви́зрілий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. визрілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до визріти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. визрілий — див. дозрілий  Словник чужослів Павло Штепа
4. визрілий — ВИ́ЗРІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ви́зріти. Тож приїдьте! Будем в полі Бульбу визрілу пекти (О. Ющенко); Здійснюючи раніше визрілий намір, зайшла Єлька того ранку до заводоуправління (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах