1. Словник української мови в 11 томах

визрілий

ВИ́ЗРІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́зріти.

Тож приїдьте! Будем в полі Бульбу визрілу пекти (Ющ., Люди.., 1959, 156);

Стандартні саджанці малини повинні мати добре визрілі пагони (Сад. і ягідн., 1957, 263).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визрілий — ви́зрілий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. визрілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до визріти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. визрілий — див. дозрілий Словник чужослів Павло Штепа
  4. визрілий — ВИ́ЗРІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ви́зріти. Тож приїдьте! Будем в полі Бульбу визрілу пекти (О. Ющенко); Здійснюючи раніше визрілий намір, зайшла Єлька того ранку до заводоуправління (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах