визрілий
ВИ́ЗРІЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до ви́зріти.
Тож приїдьте! Будем в полі Бульбу визрілу пекти (О. Ющенко);
Здійснюючи раніше визрілий намір, зайшла Єлька того ранку до заводоуправління (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- визрілий — ви́зрілий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- визрілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до визріти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- визрілий — див. дозрілий Словник чужослів Павло Штепа
- визрілий — ВИ́ЗРІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́зріти. Тож приїдьте! Будем в полі Бульбу визрілу пекти (Ющ., Люди.., 1959, 156); Стандартні саджанці малини повинні мати добре визрілі пагони (Сад. і ягідн., 1957, 263). Словник української мови в 11 томах