визрівати

ВИЗРІВА́ТИ, а́є, недок., ВИ́ЗРІТИ, іє, док.

1. Ставати спілим, досягти спілості, зрілості; достигати.

Був початок серпня, в тайзі достигали кедрові горіхи і визрівала червона брусниця (О. Донченко);

В минулому році ніхто не вірив, що у нас [у дитячому будинку] рис визріє. А він узяв та й визрів, і ми зібрали цілих два кілограми насіння (О. Копиленко).

2. перен. Набувати завершеності в розвитку.

Зразу ж визріває сміливе і рисковане рішення (М. Стельмах);

Як побачили єзуїти, що заміри їх визріли, і звеліли ксьондзові Заленському .. довести діло до кінця (О. Стороженко);

Підозріння, що закралося в душу, швидко визріло в переконання (Ю. Збанацький);

З надвечір'я визирає ніч, Виповнився, визрів ярий обрій (В. Стус).

3. спец. Набувати кращих якостей у процесі витримування.

Сир Бле д'Овернь виробляється з XIX століття з молока корів. Визріває сир протягом трьох місяців у вологому льоху (із журн.);

Молоде вино, яке щойно визріло і ще має смак і запах соку, – то особливий напій (із журн.).