визрівання

ВИЗРІВА́ННЯ, я, с.

Стан за знач. визріва́ти.

Рис – культура дуже вимоглива і на визрівання надто повільна (В. Козаченко);

Сироварним заводам був переданий “стимулятор”, використання якого прискорювало визрівання сирів і поліпшувало їх якість (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визрівання — визріва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. визрівання — -я, с. Стан за знач. визрівати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. визрівання — ВИЗРІВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. визріва́ти. Велика російська література була тою духовною силою, яка сприяла визріванню революційної свідомості Христо Ботєва (Корн. Словник української мови в 11 томах