визрівати
ВИЗРІВА́ТИ, а́є, недок., ВИ́ЗРІТИ, іє, док.
1. Ставати спілим, досягти спілості, зрілості; достигати.
Був початок серпня, в тайзі достигали кедрові горіхи і визрівала червона брусниця (Донч., III, 1956, 52);
В минулому році ніхто не вірив, що у нас [в дитячому будинку] рис визріє. А він узяв та й визрів, і ми зібрали цілих два кілограми насіння (Коп., Подарунок, 1956, 72).
2. перен. Набувати завершеності в розвитку.
Маніфест [Базельського конгресу 1912 р.] визнавав, що соціальна революція можлива, що її передумови визріли.. (Ленін, 22, 1950, 94);
Зразу ж визріває сміливе і рисковане рішення (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 648);
Як побачили єзуїти, що заміри їх визріли, і звеліли ксьондзові Заленському.. довести діло до кінця (Стор., І, 1957, 369);
Підозріння, що закралося в душу, швидко визріло в переконання (Збан., Малин. дзвін, 1958, 69).
3. спец. Набувати кращих якостей в процесі витримування.
Вино визріло; Сир визрів.
Значення в інших словниках
- визрівати — визріва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- визрівати — -ає, недок., визріти, -іє, док. 1》 Ставати спілим, досягти спілості, зрілості; достигати. 2》 перен. Набувати завершеності в розвитку. 3》 спец. Набувати кращих якостей у процесі витримування. Вино визріло. Сир визрів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- визрівати — див. спіти Словник чужослів Павло Штепа
- визрівати — ВИЗРІВА́ТИ, а́є, недок., ВИ́ЗРІТИ, іє, док. 1. Ставати спілим, досягти спілості, зрілості; достигати. Був початок серпня, в тайзі достигали кедрові горіхи і визрівала червона брусниця (О. Словник української мови у 20 томах
- визрівати — див. дозрівати; рости Словник синонімів Вусика
- визрівати — ВИЗРІВА́ТИ (остаточно оформлюватися — про думки, рішення тощо), ДОЗРІВА́ТИ, ВИСТИГА́ТИ, ДОСТИГА́ТИ. — Док.: ви́зріти, дозрі́ти, ви́стигнути, ви́стигти, дости́гти, дости́гнути. В його (Довбушевій) голові уже визрівали плани нових походів (В. Словник синонімів української мови