викидання

викида́ння

-я, с.

Дія за знач. викидати.

Значення в інших словниках

1. викидання — викида́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. викидання — ВИКИДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. викида́ти. У давніх поселеннях знайдені спеціальні місця для викидання попелу (з наук. літ.); За такими морфологічними ознаками, як вушка і язичок, розрізняють хліба до викидання рослинами суцвіть (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. викидання — ВИКИДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. викида́ти.  Словник української мови в 11 томах