викидач

викида́ч

-а, ч., спец.

Пристосування у затворі вогнепальної зброї, яке автоматично викидає патронну гільзу після пострілу.

Значення в інших словниках

1. викидач — викида́ч іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. викидач — ВИКИДА́Ч, а́, ч. Пристрій у затворі вогнепальної зброї, який автоматично викидає патронну гільзу після пострілу. При огляді затвора з викидачем, ударником і запобіжником особливу увагу слід звернути на стан внутрішніх пазів, гнізд і виступів...  Словник української мови у 20 томах
3. викидач — ВИКИДА́Ч, а́, ч., спец. Пристосування у затворі вогнепальної зброї, яке автоматично викидає патронну гільзу після пострілу.  Словник української мови в 11 томах