викидач

викида́ч

-а, ч., спец.

Пристосування у затворі вогнепальної зброї, яке автоматично викидає патронну гільзу після пострілу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викидач — викида́ч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. викидач — ВИКИДА́Ч, а́, ч. Пристрій у затворі вогнепальної зброї, який автоматично викидає патронну гільзу після пострілу. При огляді затвора з викидачем, ударником і запобіжником особливу увагу слід звернути на стан внутрішніх пазів, гнізд і виступів... Словник української мови у 20 томах
  3. викидач — ВИКИДА́Ч, а́, ч., спец. Пристосування у затворі вогнепальної зброї, яке автоматично викидає патронну гільзу після пострілу. Словник української мови в 11 томах