1. Словник української мови в 11 томах

викидач

ВИКИДА́Ч, а́, ч., спец. Пристосування у затворі вогнепальної зброї, яке автоматично викидає патронну гільзу після пострілу.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викидач — викида́ч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. викидач — -а, ч., спец. Пристосування у затворі вогнепальної зброї, яке автоматично викидає патронну гільзу після пострілу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викидач — ВИКИДА́Ч, а́, ч. Пристрій у затворі вогнепальної зброї, який автоматично викидає патронну гільзу після пострілу. При огляді затвора з викидачем, ударником і запобіжником особливу увагу слід звернути на стан внутрішніх пазів, гнізд і виступів... Словник української мови у 20 томах