викочуватися

вико́чуватися

-ується, недок., викотитися, -иться, док.

1》 Котячись, з'являтися, випадати, висипатися назовні.

2》 Виїжджати звідки-небудь, з'являтися десь.

|| перен. Швидко вибігати звідки-небудь, швидко біжучи, з'являтися десь.

3》 розм. З'являтися, підніматися (про небесні світила).

4》 розм. Широко розкриватися, витріщатися (про очі).

Значення в інших словниках

1. викочуватися — вико́чуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. викочуватися — ВИКО́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́КОТИТИСЯ, отиться, док. 1. Котячись, з'являтися, випадати, висипатися назовні. Після того [розповідей] ще довго у Катрі личко горить і слізки викочуються з очиць (Марко Вовчок); Дід здихнув і не чув...  Словник української мови у 20 томах
3. викочуватися — ВИБІГА́ТИ (бігом залишати, покидати яке-небудь приміщення, місце або з'являтися де-небудь), ВИЛІТА́ТИ, ВИХО́ПЛЮВАТИСЯ, ВИСКА́КУВАТИ, ВИСИПА́ТИ, ВИПО́РСКУВАТИ, ВИНО́СИТИСЯ, ВИМИКА́ТИСЯ рідко, ВИХВА́ЧУВАТИСЯ розм., ВИКО́ЧУВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
4. викочуватися — ВИКО́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́КОТИТИСЯ, иться, док. 1. Котячись, з’являтися, випадати, висипатися назовні. Після того [розповідей] ще довго у Катрі личко горить і слізки викочуються з очиць (Вовчок, І, 1955, 182); Дід здихнув і не чув...  Словник української мови в 11 томах