викрадання

викрада́ння

-я, с.

Дія за знач. викрадати.

Значення в інших словниках

1. викрадання — викрада́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. викрадання — ВИКРАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. викрада́ти. – Та ще яке кохання! З тіканням, викраданням, погонями, самоотруєнням (В. Винниченко); – Доведеться мати справу з судом за викрадання хлопчика (З. Тулуб); Гомер саме Гарпії приписував викрадання людей, які пропадали безвісти (В. Шкляр).  Словник української мови у 20 томах
3. викрадання — ВИКРАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. викрада́ти. — Доведеться мати справу з судом за викрадання хлопчика (Тулуб, Людолови, І, 1957, 353).  Словник української мови в 11 томах