викрадання

ВИКРАДА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. викрада́ти.

– Та ще яке кохання! З тіканням, викраданням, погонями, самоотруєнням (В. Винниченко);

– Доведеться мати справу з судом за викрадання хлопчика (З. Тулуб);

Гомер саме Гарпії приписував викрадання людей, які пропадали безвісти (В. Шкляр).

Значення в інших словниках

1. викрадання — викрада́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. викрадання — -я, с. Дія за знач. викрадати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викрадання — ВИКРАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. викрада́ти. — Доведеться мати справу з судом за викрадання хлопчика (Тулуб, Людолови, І, 1957, 353).  Словник української мови в 11 томах