викривляти

викривля́ти

-яю, -яєш, недок., викривити, -влю, -виш; мн. викривлять; док., перех.

1》 Робити що-небудь нерівним, кривим.

|| Надавати неприродного вигляду обличчю, його рисам і т. ін.

2》 перен. Перекручувати, спотворювати, показувати у неправильному вигляді.

Значення в інших словниках

1. викривляти — (робити щось нерівним) скривлювати, перекривляти, (риси обличчя) перекошувати, скособочувати, (про думки) перекручувати, спотворювати.  Словник синонімів Полюги
2. викривляти — викривля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. викривляти — ВИКРИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́КРИВИТИ, влю, виш; мн. ви́кривлять; док., що. 1. Робити що-небудь нерівним, кривим. Дія тяжіння до Сонця весь час викривляє шляхи Землі і планет (з навч. літ.); // Перекошувати в гримасі обличчя, рот, губи.  Словник української мови у 20 томах
4. викривляти — див. обманювати  Словник синонімів Вусика
5. викривляти — ВИКРИВЛЯ́ТИ (робити що-небудь кривим, нерівним), СКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИВЛЯ́ТИ, КРИВИ́ТИ, ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ, ПЕРЕКО́ШУВАТИ, СКРУ́ЧУВАТИ рідше, ЛАМА́ТИ рідко. — Док.  Словник синонімів української мови
6. викривляти — ВИКРИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́КРИВИТИ, влю, виш; мн. ви́кривлять; док., перех. 1. Робити що-небудь нерівним, кривим. Дія тяжіння до Сонця весь час викривляє шляхи Землі і планет (Астр.  Словник української мови в 11 томах
7. викривляти — Викривля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. викривити, -влю, -виш, гл. Искривлять, искривить.  Словник української мови Грінченка