Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
викроєний —
ви́кроєний дієприкметник
Орфографічний словник української мови
викроєний —
ВИ́КРОЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́кроїти. Іноді, залежно від уподобань замовниці й особливостей її фігури, пришивають до ліфа пряму або розширену донизу спідницю, викроєну навкіс (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
викроєний —
ВИ́КРОЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́кроїти. Іноді, залежно від смаку і особливостей фігури, пришивають до ліфа пряму або розширену донизу спідницю, викроєну навкіс (Нар. тв. та етн.
Словник української мови в 11 томах