викурювати
вику́рювати
-юю, -юєш, недок., викурити, -рю, -риш, док., перех.
1》 За допомогою диму виганяти кого-небудь звідкись.
2》 перен. Примушувати кого-небудь піти звідкись геть або залишити місце свого проживання.
|| з кого – чого. Позбавляти кого-, що-небудь чогось.
3》 Випалювати (цигарку, люльку, тютюн).
4》 Виготовляти перегонкою (горілку, спирт і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови