викушений

ви́кушений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до викусити.

Значення в інших словниках

1. викушений — ви́кушений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. викушений — ВИ́КУШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́кусити. Скинув плащ і з якимось задоволенням оглянув [гість] викушене собакою місце (М. Ю. Тарновський).  Словник української мови у 20 томах
3. викушений — Ви́кушений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)