викушений

ВИ́КУШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́кусити.

Скинув плащ і з якимось задоволенням оглянув [гість] викушене собакою місце (М. Ю. Тарновський).

Значення в інших словниках

1. викушений — ви́кушений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. викушений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викусити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викушений — Ви́кушений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)