вилучання

вилуча́ння

-я, с.

Дія за знач. вилучати.

Значення в інших словниках

1. вилучання — вилуча́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вилучання — ВИЛУЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вилуча́ти. Установлено, що міжфазна реакція дає можливість проведення електрошлакового переплаву сталей із додатковим наводненням металу та значним вилучанням із нього водню (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. вилучання — ВИЛУЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вилуча́ти.  Словник української мови в 11 томах