вилучання

вилуча́ння

-я, с.

Дія за знач. вилучати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилучання — вилуча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вилучання — ВИЛУЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вилуча́ти. Установлено, що міжфазна реакція дає можливість проведення електрошлакового переплаву сталей із додатковим наводненням металу та значним вилучанням із нього водню (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. вилучання — ВИЛУЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вилуча́ти. Словник української мови в 11 томах