вилучання

ВИЛУЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вилуча́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилучання — вилуча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вилучання — -я, с. Дія за знач. вилучати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилучання — ВИЛУЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вилуча́ти. Установлено, що міжфазна реакція дає можливість проведення електрошлакового переплаву сталей із додатковим наводненням металу та значним вилучанням із нього водню (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах