вилучання

ВИЛУЧА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. вилуча́ти.

Установлено, що міжфазна реакція дає можливість проведення електрошлакового переплаву сталей із додатковим наводненням металу та значним вилучанням із нього водню (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилучання — вилуча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вилучання — -я, с. Дія за знач. вилучати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилучання — ВИЛУЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вилуча́ти. Словник української мови в 11 томах