вилускувати

ВИЛУ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЛУСКАТИ, аю, аєш, док., що.

1. тільки вилу́скувати. Те саме, що лу́скати 2.

Сани сунулися по снігу, дзвінки дзвонили, коні порскали, візник вилускував пугою, відчинялася і зачинялася велика залізна брама (Б. Лепкий).

2. Лускаючи, лузаючи, з'їдати все або певну кількість чого-небудь.

У день футбольного матчу за дві години вболівальники вилускують цілі вагони соняхів. І, звичайно, дуже засмічують стадіон (В. Нестайко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me