1. Словник української мови в 11 томах

вилупча

ВИЛУПЧА́, а́ти, с., зневажл. Те саме, що ви́лупок 1.

Почне плакати дитина, то він прибіжить, ущипне за ніс.. Мовчи, проклятуще вилупча! (Мирний, І, 1954, 92).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилупча — ВИЛУПЧА́, а́ти, с., зневажл. Те саме, що ви́лупок 1. Почне плакати дитина, то він прибіжить, ущипне за ніс .. Мовчи, проклятуще вилупча! (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  2. вилупча — див. дитина Словник синонімів Вусика