1. Словник української мови у 20 томах

вилупча

ВИЛУПЧА́, а́ти, с., зневажл.

Те саме, що ви́лупок 1.

Почне плакати дитина, то він прибіжить, ущипне за ніс .. Мовчи, проклятуще вилупча! (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилупча — див. дитина Словник синонімів Вусика
  2. вилупча — ВИЛУПЧА́, а́ти, с., зневажл. Те саме, що ви́лупок 1. Почне плакати дитина, то він прибіжить, ущипне за ніс.. Мовчи, проклятуще вилупча! (Мирний, І, 1954, 92). Словник української мови в 11 томах