1. Словник української мови у 20 томах

вилупок

ВИ́ЛУПОК, пка, ч., зневажл.

1. Те саме, що дити́на 1.

[Ганна:] Ідемо оце у ярмарок, думка, щоб на ніч і додому, бо двоє вилупків дома зосталося (М. Кропивницький);

– Де мій малий вилупок? Куди він міг запропаститися? (Г. Колісник).

2. Про людину, яка виділяється в якомусь середовищі вкрай негативними рисами.

А не діждуть, бiсового заводу вилупки! (Б. Грінченко);

– Ми вже довідались, хто це доказав йому .. Отой канцелярський вилупок – Яшка, то, мабуть, він (С. Васильченко);

Доки ж ви будете розпинать нещасну націю вашу, мерзеннi вилупки? (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилупок — ви́лупок іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. вилупок — -пка, ч., зневажл. 1》 Про дитину. 2》 Про людину з негативними рисами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилупок — Пка, ч. 1. Людина з банькатими очима. Що, знову якийсь вилупок? Ти тільки лупатих любиш? 2. мн. Очі. Вилупки прикрий — харе витріщатись. Словник сучасного українського сленгу
  4. вилупок — див. дитина Словник синонімів Вусика
  5. вилупок — ДИТИ́НА (маленький хлопчик або маленька дівчинка), ДИТЯ́ пестл., ЧОЛОВІ́ЧОК пестл., ДІТВА́К розм., ВИ́ЛУПОК зневажл. Давно те минуло, як, мала дитина, Сирота в ряднині, я колись блукав, Без свити, без хліба, по тій Україні (Т. Словник синонімів української мови
  6. вилупок — ВИ́ЛУПОК, пка, ч., зневажл. 1. Про дитину. [Ганна:] Ідемо оце у ярмарок, думка, щоб на ніч і додому, бо двоє вилупків дома зосталося (Кроп., II, 1958, 34). 2. Про людину з негативними рисами. — Ми вже довідались, хто це доказав йому.. Словник української мови в 11 томах
  7. вилупок — Ви́лупок, -пка м. Дитя (бранное слово). Се ж твої вилупки. Словник української мови Грінченка