вилушок

ви́лушок

-шка, ч.

Горіх, що випав із шкаралупи.

Значення в інших словниках

1. вилушок — ВИ́ЛУШОК, шка, ч., рідко. Горіх, що випав зі шкаралупи. Голодні білочки накидалися на принесену їм їжу, швиденько розгризали жолуді, вилушки, сушені гриби – все йшло в хід без перебору (із журн.); * У порівн. Вона – як вилушок із лісового горішка (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
2. вилушок — Ви́лушок, -шка м. Орѣхъ, выпавшій изъ шелухи.  Словник української мови Грінченка