Великий тлумачний словник сучасної мови

вилягти

ви́лягти

див. вилягати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вилягти — ви́лягти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вилягти — ВИ́ЛЯГТИ див. виляга́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. вилягти — ВИ́ЛЯГТИ (про траву, злакові тощо — нахилитися стеблами до землі під впливом своєї ваги, дощу, вітру та ін.), ПОЛЯГТИ́, ПОНИ́КНУТИ. — Недок.: виляга́ти, поляга́ти, поника́ти. Вилягли в полі хліба, хліборобства гине надія (М.  Словник синонімів української мови
  4. вилягти — ВИ́ЛЯГТИ див. виляга́ти.  Словник української мови в 11 томах
  5. вилягти — Вилягати, -гаю, -єш сов. в. вилягти, -жу, -жеш, гл. Вылетать, вылечь.  Словник української мови Грінченка