вилягати
виляга́ти
-ає, недок., вилягти, -яже; мин. ч. виліг, -лягла, -лягло; док.
1》 Лягати, падати (про всіх чи багатьох).
2》 Гинути від голоду, на полі бою і т. ін. (про всіх або багатьох).
3》 Пригинатися стеблом до землі під впливом своєї ваги, дощу, вітру і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови