вилітати
I в`илітати-аю, -аєш, док.
Літаючи, пробути певний час у повітрі.
II виліт`ати-аю, -аєш, недок., вилетіти, -ечу, -етиш, док.
1》 Летіти, покидаючи місце свого перебування або з'являючись де-небудь (про птахів, комах, літальні апарати і т. ін.).
|| Підніматися в повітря, відправлятися куди-небудь літаком і т. ін.
2》 Стрімко підніматися в повітря.
3》 перен. Раптово випадати з чого-небудь.
|| Несподівано вириватися, звучати (про слова, сміх тощо). Вилітати з голови.
4》 перен. Дуже швидко вибігати, виїжджати звідки-небудь або кудись.
5》 тільки док., перен., розм. Бути звільненим із роботи, виключеним з навчального закладу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови