Значення в інших словниках
-
вилічити —
ви́лічити 1 дієслово доконаного виду підрахувати ви́лічити 2 дієслово доконаного виду вилікувати рідко
Орфографічний словник української мови
-
вилічити —
Ви́лічити. Вилікувати. А Кирило знав, що виратував Циля з тяжкого лиха, що вилічив єго прудко і тривко (Галіп, 105) // рос. вылечить — вилікувати; пол. wyleczyć — вилікувати.
Українська літературна мова на Буковині
-
вилічити —
ВИ́ЛІЧИТИ див. вилі́чувати.
Словник української мови у 20 томах
-
вилічити —
ВИРАХО́ВУВАТИ (утримувати певну суму з заробітної плати тощо), ВИЛІ́ЧУВАТИ, ВІДРАХО́ВУВАТИ, ВИВЕРТА́ТИ розм., ВІДВЕРТА́ТИ розм. — Док.: ви́рахувати, ви́лічити, відрахува́ти, ви́вернути, відверну́ти.
Словник синонімів української мови
-
вилічити —
ВИ́ЛІЧИТИ¹ див. вилі́чувати¹. ВИ́ЛІЧИТИ² див. вилі́чувати².
Словник української мови в 11 томах
-
вилічити —
Ви́лічити, -ся см. вилічувати, -ся.
Словник української мови Грінченка