вилічений

ви́лічений

I -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вилічити I.

II -а, -е, рідко.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вилічити II.

Значення в інших словниках

1. вилічений — ви́лічений 1 дієприкметник порахований ви́лічений 2 дієприкметник вилікуваний рідко  Орфографічний словник української мови
2. вилічений — ВИ́ЛІЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́лічити. В книгах було все справно записано: увесь прихід і всі видатки були вилічені добре й позаписувані (І. Нечуй-Левицький); // ви́лічено, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
3. вилічений — ВИ́ЛІЧЕНИЙ¹ а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́лічити¹. В книгах було все справно записано: увесь прихід і всі видатки були вилічені добре й позаписувані (Н.-Лев., IV, 1956, 165). ВИ́ЛІЧЕНИЙ², а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́лічити².  Словник української мови в 11 томах