Орфографічний словник української мови

вилічений

ви́лічений 1

дієприкметник

порахований

ви́лічений 2

дієприкметник

вилікуваний

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вилічений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вилічити I. II -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до вилічити II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вилічений — ВИ́ЛІЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́лічити. В книгах було все справно записано: увесь прихід і всі видатки були вилічені добре й позаписувані (І. Нечуй-Левицький); // ви́лічено, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
  3. вилічений — ВИ́ЛІЧЕНИЙ¹ а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́лічити¹. В книгах було все справно записано: увесь прихід і всі видатки були вилічені добре й позаписувані (Н.-Лев., IV, 1956, 165). ВИ́ЛІЧЕНИЙ², а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́лічити².  Словник української мови в 11 томах