вилічений
ви́лічений
I -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вилічити I.
II -а, -е, рідко.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вилічити II.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вилічений — ви́лічений 1 дієприкметник порахований ви́лічений 2 дієприкметник вилікуваний рідко Орфографічний словник української мови
- вилічений — ВИ́ЛІЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́лічити. В книгах було все справно записано: увесь прихід і всі видатки були вилічені добре й позаписувані (І. Нечуй-Левицький); // ви́лічено, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
- вилічений — ВИ́ЛІЧЕНИЙ¹ а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́лічити¹. В книгах було все справно записано: увесь прихід і всі видатки були вилічені добре й позаписувані (Н.-Лев., IV, 1956, 165). ВИ́ЛІЧЕНИЙ², а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́лічити². Словник української мови в 11 томах