1. Словник української мови в 11 томах

вилічений

ВИ́ЛІЧЕНИЙ¹ а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́лічити¹.

В книгах було все справно записано: увесь прихід і всі видатки були вилічені добре й позаписувані (Н.-Лев., IV, 1956, 165).

ВИ́ЛІЧЕНИЙ², а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́лічити².

Коструб, кепсько вилічений, лишився довіку калікою (Фр., III, 1950, 267).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилічений — ви́лічений 1 дієприкметник порахований ви́лічений 2 дієприкметник вилікуваний рідко Орфографічний словник української мови
  2. вилічений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вилічити I. II -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до вилічити II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилічений — ВИ́ЛІЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́лічити. В книгах було все справно записано: увесь прихід і всі видатки були вилічені добре й позаписувані (І. Нечуй-Левицький); // ви́лічено, безос. пред. Словник української мови у 20 томах